У порожньому місті панувала жахлива тиша, що занурювала серце в неспокій. Щойно пан Я махнув рукою, його люди негайно розбіглися обшукувати будинки місцевих жителів.
Житлові двори були побудовані вздовж річки, стежинки поміж ними були звивисті, і сторонні могли з легкістю заблукати посеред них. Іноді західні солдати натикалися на великі камені, що блокували шлях, що робило і без того складну місцевість ще більш заплутаною.
Пан Я мав зловісне почуття в серці, він уже почав шкодувати про свій сміливий крок.
У якийсь момент один із солдатів пронизливо закричав, і всі навколо нього переполошилися, як налякані птахи, миттєво оголивши зброю. Незабаром воїни у сталевих обладунках сформували коло, направляючи гармати з чорними дулами на незвичайної форми дерево пагоди*.
*槐 (Huái) — Styphnolobium japonicum, японська пагода (також відома як китайське вчене дерево та пагода) — вид дерев із підродини Faboideae сімейства Fabaceae.
Вони побачили західного солдата, який звисав з цього дерева. Половина його голови була розтрощена, невідомо навіть, в якому саме бою він загинув. На закривавленому обличчі красувалася біла маска – проте, цього разу вона була не усміхненою, а плаксивою!
Пролунав вибух. Це був важкоозброєний солдат, який з переляку вистрілив із гармати. Тіло на дереві розлетілося на шматки, які попадали додолу. Пролунав жахливий сміх, усі солдати попід деревом поспішно відступили, ніби зіткнувшись зі страшним ворогом.
За мить із крони дерева вилізла круглолиця сова, дивлячись на цих дивних двоногих перед собою. Сова змахнула крилами й злетіла до неба, розносячи місциною свій дивний сміх.
Перелякані люди обливалися холодним потом посеред теплого дня.
— Сере Якобе, нам продовжити пошуки?
Пан Я насилу ковтнув слину, що застрягла в його горлі:
— Ні... Відступайте, геть звідси, швидше!
Він ще не закінчив говорити, як раптом здалеку почувся ще один різкий вибух, а потім кілька криків, від яких холола кров. Масивні феєрверки здійнялися в небо, яскраво запалюючи його.
Хтось злякано крикнув:
— Ми натрапили на засідку!
— Тікайте!
YOU ARE READING
spl
AdventureҐу Юнь, цей чоловік... Він від природи не надто вирізнявся скромністю. Хоча його деяка пихатість і легковажність з юних літ і розчинились у золотих пісках Західних областей України, все ж його внутрішня сутність нагадувала собаку, який не міг перест...
