spl

Книга 2: Вітер не стихає Розділ 37: Барабанний бій*

*Використано ідіому «бити в барабани» або «звуки гонга», що позначає наказ наступати або відступати.

Гегемонія Імператора перетерпіла спади та підйоми кілька разів, залишаючи за собою важливу сторінку в історії.

Протягом століть, змін багатьох різних династій, увічнених на сторінках історії, жоден новий Імператор не був схожий на своїх попередників. Деякі принесли своїй державі мир і процвітання. Деякі прийшли, щоб розорити країну і народ. Деякі дбали лише про просвіту, нехтуючи політичними справами. А деяким судилося розбурхати хвилі нещастя.

Імператор Юань Хе, безсумнівно, належав до тих, хто прагнув просвітлення; він був поблажливим і доброзичливим до інших, розуміючим і некомпетентним. Його син, хоч і поділяв політичні погляди, схожі з його власними, безсумнівно, належав до тих, хто накличе на країну бурхливий вітер змін.

Імператор Лі Фен ніколи не вірив у те, що «керувати великою країною — це все одно, що готувати маленьку рибу»*. Він був старанним, коли справа стосувалася політики, і сильним духом сам по собі. На початку свого правління він змінив м'який та поблажливий стиль правління і ведення урядових справ попереднього Імператора на власний.

*Цитата з «Дао-Де-Дзін » Лао Дзи — означає, що коли хтось надто втручається під час приготування маленької риби, вона розпадеться на шматочки. Якщо хтось надто сильно втручається в справи простих людей, керуючи країною, це спричинить міжусобиці між людьми.

У перший рік свого сходження він надіслав Аньдінхов наказ супроводжувати принца племені Небесного Вовка Дзялая Їнхво назад на північ. Водночас він підписав ділову угоду з багатьма країнами західних регіонів, відкривши Шовковий шлях.

Незалежно від того, чи розмова йшла про відновлення відносин з племенами варварів, чи про висування Аньдінхов на передову в Західних регіонах для спостереження за розширенням Шовкового шляху — ці дії яскраво виражали ненависть Імператора до того, що коїлось з національною скарбницею, яка поступово вичерпувалась. Це виглядало так, наче він хотів сказати: «Якщо ти, Ґу Юню, не можеш заробити грошей, просто продай себе».

Другого року епохи Лон'ань Вей-ван вступив у змову з людьми Дон'їна, намагаючись взяти столицю наступом з моря, спричинивши катастрофу Драконів у Східному морі. Його плани були несподівано розкриті, а військово-морські сили Дзяннаня захопили лідера повстанців в одну мить. Вей-ван був ув'язнений, а потім, зрештою, випив отруту, щоб «покінчити життя самогубством».