spl

Розділ 69: Життєвий досвід

Бандити та натовп простолюдинів у районі Центральних рівнин завдали Цай Біню неабияких страждань. Зрештою, генерал Цай уже був у похилому віці. Попри те, що армія Центральних рівнин виглядає могутньою та величною, насправді її потайки називали «пенсійною». В районі, де знаходилася армія, не було видно ні сіл, ні кабаків, вона стабільно перебувала в стороні від усієї цивілізації. Крім випадкових безладів на території, армія Центральних рівнин в основному використовувалася для розподілу підкріплення до кордону.

У цей час більша частина війська Цай Біня була розділена на північному і західному напрямках. На руках у командира не було Орлиних обладунків. Через свій врівноважений характер генерал не наважувався ризикувати зайвий раз, піддаючись переслідуванням натовпу.

Ґу Юню знадобилося до п'яти днів, щоб з'ясувати походження та зародок цих повстанців. Він особисто ознайомився із місцевістю на карті, а потім послав солдатів зв'язатися з генералом Цаєм, щоб підготуватися до оточення їх з двох сторін.

Бунтівні бандити не знали, хто веде військові загони зі столиці. Але після кількох розвідок вони виявили, що ця армія була навіть більш заможною, ніж армія Цай Біня. Вони мали на руках важку броню та гармати, але ніколи не стріляли з них. Їхній командир надсилав лише легку кінноту, і щоразу солдати переслідували їх милю чи дві, а потім відступали, підтверджуючи, що ця армія лише з вигляду була страшною і могутньою, але на ділі була нікчемною. Коли бандити планували їх оточити, Цай Бінь раптово зробив свій крок, повністю змінивши попередній стиль бою, але не переслідуючи, а надіславши війська гарнізону Центральних рівнин в іншому напрямку, щоб оточити та атакувати повсталий натовп неочікувано.

Насправді сили гарнізону Центральних рівнин були обмежені. Якби обидві сторони зіткнулися у відкритому протистоянні, невідомо, хто вийшов би переможцем. Проте бандити звикли до неквапливого стилю бою за принципом «щойно ворог підступиться надто близько, ми відступимо». Маючи себе за слизьких в'юнів, вони не наважилися б використати всі свої накопичені ресурси, щоб недбало вступити в бій, тому повторно використали стару техніку відступу під час бою, ховаючись від Цай Біня. Під час відходу вони зіткнулися з Ґу Юнєм, який саме чекав на них.

Ґу Юнь наказав важким обладункам, спорядженим списами, націлити дула прямо на бандитів. Коли бандитський ватажок побачив, що «військо молодих панів» знову йде їх налякати, то негайно наказав своїм людям кинутися в стрій важкої броні. Лінія оборони важких обладунків миттєво прорвалася, легка кіннота «з усіх сил» чинила опір. Бандити виявили, що всередині дул гармат нічого не було, окрім простого паперу. Радіючи такому успіху, вони стали безстрашнішими, сміливо рвучись вперед.