spl

Розділ 57: Національна катастрофа

— Ваша Святосте, тепер Ви можете бути спокійним, — пан Я простягнув руку й підтримав сивого чоловіка. Виявилося, що чоловік, який раніше багато разів відвідував Велику Лян, видаючи себе за посланця, насправді був самим Папою.

Пан Я:

— Хоча ми маємо незліченну кількість відхилень на цьому шляху, зрештою остаточний результат не змусить себе довго чекати, як то було раніше.

Верховний понтифік спостерігав за лютими морськими чудовиськами на блакитній поверхні моря. Обличчя його не виражало ні радощів, ні горя. Здавалося, що він не тільки не міг потішитися, але навіть ніс у собі якийсь невимовний смуток і меланхолію.

— Поки що рано говорити про результат, — сказав Папа: — Доля — дуже загадкова річ. Непередбачуваною є доля для людини. Що вже і казати про долю цілої країни. Лише Бог відає її.

Пан Я:

— Як, наприклад, у тому випадку, коли дурень Дзялай не зміг стриматися і заздалегідь розкрив свій задум Ґу Юню?

Дзялай Їнхво тримав надто велику образу на останнього члена родини Ґу. В усьому його житті не лишилося нічого, крім цієї ненависті. Він давно залишив позаду гідність Короля-Вовка і перетворився на скажену собаку. Варвар більше не міг осягнути величний задум західного союзника. На його думку, поки йому під силу збити Ґу Юня з ніг, байдуже, якщо чиїсь плани від цього постраждають. Однак їм потрібно було співпрацювати з цією скаженою собакою. Ненависть, що перетікала через кілька поколінь Вісімнадцяти племен та Центральних рівнин, була надто глибокою, а прихильники померлої Богині, які зараз переховувалися в столиці, неймовірно важливими.

— Я справді захоплююся цим Ґу Юнєм, — зітхнув пан Я. — Якби я був на його місці, хто знає, що б уже накоїв у потрясінні. Але він добре владнав усі справи. Інакше правда, яку ми відкрили сьогодні, викликала б ще божевільніший безлад. Гарнізони країни, можливо, вже давно б... Як вони це називають? «Ліквідували зрадників, наближених до монарха?»*

*清君侧 (qīng jūn cè) — позбавити Імператора від «злих» міністрів; очистити двір Імператора (часто використовується як привід для організації державного перевороту чи збройного повстання).

Верховний понтифік:

— Результат нашого задуму не є абсолютним, але ми не маємо іншого шансу. Наші можливості такі ж швидкоплинні, як час. У нас немає іншого вибору. Жак, усі ми звірі, що потрапили в пастку та шукають спосіб вижити. Якщо ми не вкусимо перші, то нас з'їдять. Незліченні пари очей прикуті до цього великого травоїдного звіра, і ми зобов'язані зробити перший крок, інакше в майбутньому ми будемо безсилими.