spl

Розділ 61: Звістка про перемогу

Тань Хонфей, який слідував за Ґу Юнєм з маршальського намету, був приголомшений. Він ніколи й не мріяв про те, що одного разу знову зможе одягнути чорну броню. Раптом скорботу в його серці змінила меланхолія, генерал відчував, що пролита кров і голови, що впали з пліч, були цілком виправдані.

Тань Хонфей зробив крок уперед і голосно оголосив:

— Цей підлеглий бажає бути авангардом для маршала!

— Ти незамінний. Колісниці байхон проторюють шлях, легка кавалерія та Чорні Орли слідують за мною, важка броня закінчує битву, — наказав Ґу Юнь. — Дайте мені вітроріз. Що там за демони чи чудовиська ми дізнаємося лише після того, як побачимо їх.

Чан Ґен узяв із собою довгий лук. Його подарував йому Ґу Юнь, коли вони придушували бандитське повстання на південному заході. Здавалося, що це був останній гідний витвір Інституту Лін Шу після того, як Імператор Лон'ань почав скорочувати затрати на військову міць. На жаль, цей неймовірний лук був настільки важким, що ним неможливо було скористатися будь-кому, хіба що справжнім експертам зі стрільби. Тому на всю армію був виготовлений лише один пробний екземпляр.

Та все ж його можна було популяризувати в армії після вдосконалення...

Чан Ґен торкнувся холодної поверхні лука й запитав:

— Їфу, я можу піти за тобою?

Ґу Юнь зупинився. Він не хотів брати хлопця з собою. Його майстерність не викликала сумнівів, навпаки, Ґу Юнь мав великі сподівання на цього новоявленого молодого принца. Сам маршал міг би без вагань пожертвувати собою, захищаючи країну до останнього подиху. Але хтось має залишитися, щоб будувати майбутнє.

Хто відновлюватиме цю зруйновану та пошматовану країну? Хто знайде вихід для тисяч сімей у цьому хаосі?

Спосіб ведення діалогу Чан Ґена був набагато більш розсудливим, ніж його, коли Ґу Юнь був молодим. Можливо, він не закінчить, як Аньдінхов, сперечаючись з Імператором у невиправному становищі...

Здавалося, Чан Ґен знав, про що думав його їфу:

— В перекинутому гнізді немає цілих яєць. Столиця вже така, як є. Очікувати чогось в палаці — все одно, що вийти на передову, результат один. Якщо місто буде захоплене, чи не єдина різниця в тому, помремо ми рано чи пізно?