spl

Розділ 77: Страшний сон

На початку літа восьмого року епохи Лон'ань західні регіони вже не мали змоги чинити опір. Вони зібрали залишки свого війська, відчинили ворота країни й об'єдналися, щоб надіслати листа про капітуляцію.

На вході Шовкового шляху представники Західних регіонів вдруге були вимушені сісти за стіл з людьми Великої Лян і вести переговори.

Ґу Юнь не потрудився з'явитися перед переможеними генералами й лише призначив Шень Ї своїм єдиним представником.

Шень Ї прийшов на зустріч із суворими вимогами Великої Лян: по-перше, він вимагав велике грошове відшкодування, а по-друге, озвучив плани щодо будівництва наглядових гарнізонів Великої Лян на територіях західних країн. Відтепер, окрім Ловланя, який був вірним союзником Чорного залізного табору, залежним країнам не дозволялося мати жодного механізму та залізної броні, включно з легкими костюмами — все повинно бути утилізоване. Нарешті, Велика Лян вимагала, щоб залежні країни щороку надсилали як данину понад 70% дзильовдзіня, що видобувався на їхніх територіях.

Навіть Шень Ї відчув свербіж у зубі, коли зачитував цей уривок, здавалося, що його кістки шкрябали з середини. Представники західних країн безутішно плакали за своїми предками.

Перші переговори були невдалими. Наступного дня Ґу Юнь з 300 одиницями важкоозброєних солдатів атакував казарми залишків Західного регіону. Вибухи пофарбували небо в червоний колір. Він штучно доповнив основний зміст другої вимоги мирного контракту, публічно заявивши, що поведе своїх людей на бійню в місто, якщо західняки не погодяться на обидві умови.

Надмірна жорстокість не схвалювалася доброю волею Небес. Як правило, лише північні варвари дозволяли собі влаштовувати різанину. В армії Великої Лян такий звичай був рідкістю. Однак люди в Західних регіонах хвилювалися, що Ґу Юнь міг зневажати їх за бомбардування міст його батьківщини, вони підозрювали, що зараз він ладен був на що завгодно. Спочатку вони дотримувалися впертої позиції, але коли Ґу Юнь наказав відкрити міські ворота, представники коаліційних сил за столом переговорів остаточно запанікували.

Після кількох невдалих переговорів через три дні було підписано «Новий договір Ловланя». Під загрозою знову опинитися в оточенні потужних сил Ґу Юня ці країни поспішно знищили свою військову техніку, а потім з тягарем на серці зібрали дзильовдзінь, який не використовувався протягом року після розкопок.