spl

Розділ 115: Переломити ситуацію*

*翻盘 (fān pán) — перетворити поразку на перемогу; порушити свою обіцянку, відмовитися від свого слова.

— Це обличчя якимось чином здається мені знайомим, — Ґу Юнь тримав дерев'яну палицю і довго дивився на «жінку» на землі, перш ніж зробити висновок.

Люди з Чорного залізного табору перевернули намет Вовчого Короля Дзялая Їнхво догори дном. Вони виявили, що в ньому не було ні рідкісних перлин, ні коралів. Король мав би вести розкішне життя, але насправді жив у злиднях. Видно було, що перед тим, як обчистити майно аристократів, він зробив те ж саме і з собою. Він був справді самовідданим божевільним.

На превелике розчарування Ґу Юня, вони не змогли знайти легендарні чаклунства богині.

Якщо подумати, то тільки люди Великої Лян любили записувати все на папері й складати в книгу. У Вісімнадцяти племен існувало багато примітивних звичаїв, те, що потрібно було записати, швидше за все, було викарбувано на камені, черепашачому панцирі та шкірі або просто передавалося з вуст в уста. Чаклунство, яке вони шукали, могло бути заховане лише в мозку Дзялая, що вже згорів дотла.

Зрештою, лише таку дивну фігуру за наполяганням Чень Цінсю вони забрали до Північного гарнізону.

— Що сказала пані Чень про цю річ? — Ґу Юнь запитав солдата: — Що це за статуя?

— Статуя душі, — відповів солдат і, побачивши, як Ґу Юнь без жодних табу штрикає її дерев'яною палицею, не втримався і додав: — Маршале, я думаю, що ця річ дуже підступна. Можливо, в ній є щось нечисте. Вам слід триматися від неї якомога далі.

«Статуя душі» була в натуральну величину, але важила лише близько десяти-п'ятнадцяти кілограмів. Після очищення обличчя, шкіра, на перший погляд, нічим не відрізнялася від справжньої людини, ніби вона могла заговорити, коли відкриє очі.

З народних переказів було відомо, що для створення статуї використали не єдиний шматок людської шкіри. Вона була зроблена з найкращої шкіри багатьох молодих хлопців і дівчат. Після обробки якимось таємничим заклинанням її складали в цілісний шматок і обгортали навколо дерева, яке заздалегідь вирізали у формі людини. Коли людська шкіра і дерево були щільно приклеєні один до одного, можна було створити реалістичне опудало.