spl

Розділ 43: Південне море

Ватажок бандитів Дзін Сю слідував за «солдатом Південної армії», який прийшов повідомити йому про положення справ та просити допомоги від імені Фу Джичена. Але згодом старий досвідчений розбійник виявив одну проблему — той, хто йшов попереду, вів їх до місця, яке бандити часто використовували для «дзвону у гонг».

Такі місця були не рідкістю в південно-західних горах. Місцевість була надзвичайно складною: в горах наче були прокопані лабіринти природного походження, і, окрім місцевих зміїв*, заблукавши, ніхто не міг знайти шлях на північ**; під землею знаходилась незліченна кількість барлогів, і якби місцеві бандити влаштували засідку в них, то, неодмінно, досягли б неперевершеного успіху у своїй справі.

*地头蛇 (Dìtóushé) — так називають місцевих ватажків бандитів або тиранів.

**找不着北 (zhǎo bu zháo běi) — ідіома «неможливо знайти північ» означає нездатність розпізнати напрямок.

Гірські бандити зазвичай намагалися заманити людей у такі райони, щоб потім заблокувати їм шлях до відступу та без зайвих проблем пограбувати. Місце, куди «солдат» привів Дзін Сю, було одним із них. Барліг перед ними був побудований спеціально, щоб мати справу з деякими великими екіпажами супроводу вантажів або групами караванників із Дзянху, які на своєму жаргоні називали такі засідки «дзвіницею».

Хоча Дзін Сю поспішав, його розум залишався ясним. Наближаючись до пункту призначення, він був шокований, усвідомивши, що прибув до «дзвіниці». На його спині виступив шар холодного поту. Дзін Сю зупинився і запитав «солдата Південної армії». Але в його короткому поясненні було забагато неточностей. «Солдат» хотів напасти, але бандити Дзін Сю стримали його, тож він випив отруту, щоб покінчити життя самогубством.

У серці Дзін Сю спалахнула підозра, він негайно наказав своїм людям розвернутися. По зворотній дорозі він зустрів двох братів зі свого табору, їхні тіла були залиті кров'ю — лише тоді ватажок дізнався, що його лігво захоплено. Коли вони поспішили назад, то побачили лише уламки та обгорілі трупи.

Десять років праці за одну ніч перетворилися на попіл.

— Старший брате! — Бандит підбіг і схопив Дзін Сю за руку. — Таємний шлях! Не панікуйте, у нас все ще є таємний шлях!

На південному заході було багато гір, і більшість гірських бандитів були хитрими кроликами, що мали три нори*. Гори кишіли незліченними таємними проходами, що дозволяли у потрібний момент тікати під землю.