spl

Розділ 41: Початок

Окрім двох сотень солдатів, інспектор Південного кордону Квай Ланьту також мав у своєму розпорядженні десять комплектів важкої броні та п'ятнадцять комплектів легкої — додавши до цього Гігантського повітряного змія з його вогневою потужністю – його міць нічим не поступалася оборонним силам Яньхвея, міста на Північному кордоні.

У той момент, коли він отримав листа від Свень Дзяо, офіцер Квай зрозумів, що день, якого він так довго чекав, настав.

Фу Джичен називав себе королем гір тривалий період часу: він був грубим і зарозумілим, через що Квай Ланьту, якого відправив імператорський двір стежити за ним, не раз псував свою репутацію. Ненависть між цими двома мала довгу історію.

Імператор вирішив узяти під контроль військові сили по всій країні, і реалізація «Дзіґу Лін» неминуче вимагала б принести когось у жертву. Північний захід був територією Ґу Юня, і наразі вони не могли його турбувати. Дзяннань складається в основному з військово-морських сил, які несуть найважливіше завдання — вести спостереження за західними кораблями. У поєднанні з нещодавнім інцидентом було б дуже незручно чіпати їх зараз. Армія Центральних рівнин стояла на захисті центру країни, навіть якби імператорський двір забажав запровадити певні зміни на цій території, був сенс залишити центр наостанок. Як точку прориву можна було використати лише спустошені південні райони країни.

Якби Фу Джичен був розумним, то протягом цього періоду мав би спокійно сидіти на Південному кордоні, вдаючи, що його не існує. Але йому закортіло вскочити та погрожувати суду, користуючись похоронами в родині.

Наперед вийшов солдат і прошепотів:

— Пане, олива готова.

Квай Ланьту перейняв трубу Цяньліянь і прийнявся спостерігати за чарівними зеленими пагорбами перед ним. Власником цього пагорба колись був даоський священник на ім'я Дзін Сю. Через щиру віру Імператора в буддизм прості люди також наслідували його приклад. Утримувати даоський храм з кожним днем ставало все важче, а з огляду на те, що храм не мав при собі гідної охорони, до його дверей почало приходити багато розбійників, щоб поживитися. У пориві гніву Дзін Сю випадково вбив одного злодія. З цього моменту він не мав іншого вибору, окрім як тікати в гори й самому стати бандитом.

Цей монах умів читати й писати, а методи його були безжальними. Таку людину можна було віднести до категорії винятково талановитих. І згодом Дзін Сю став ватажком усіх бандитів у межах трьохсот миль гір Південного кордону.