Геройський шлях уславленого лиходія (том 9-11)

Частина 220. Минуле, що тягне нас донизу

- Дядько?

Шеїн сидів на колінах і на перший погляд вдавався до медитації. Його очі були прикриті, і він здавався майже умиротвореним, якби не болісно-блідий колір обличчя.

— Дядю, ти хотів мене бачити?

Вони перебували в мальовничому містечку, одному з тих, що Шену, який прожив майже рік, ще не довелося побачити. Річка, що звивається, тяглася вниз по схилу, петляючи між деревами і камінням. Ір Шеїн сидів на траві біля невеликої круглої заплави, де потік здавався спокійним, а крізь товщу води переливались на сонці різнокольорові камінчики.

Шіан наблизився і сів поруч із ним. Тоді ще в його волоссі не виблискувало звичних прикрас, хоч кілька зелених бусин були вплетені в одну з пасм.

Глава ордена відгукнувся не відразу, і Шіан завмер в очікуванні. Нарешті, Ір Шеїн розплющив очі і глянув на нього.

— Ти станеш новим головою Ордену.

Попри очікування, новина не порадувала Шіана, а лише змусила напружено спохмурніти.

— Не кажи так, ніби це станеться незабаром, — пирхнув він трохи награно і відвернувся, приховуючи збентеження і занепокоєння.

— Це станеться незабаром. Прокляття гробниці наздоганяє мене, я відчуваю, що залишилося мало часу.

Шіан напружено мовчав. Він міг би попросити його не здаватися, переконувати, що ще не час, але все це були б лише порожні слова, які ніяк не здатні вплинути на те, що відбувається.

- Я вірю - ти впораєшся, - продовжив Шеїн. — Ти звик оберігати сестру та молодшого брата, тепер же твоя турбота пошириться на весь орден. Не так уже й складно... І я не відчував би провини, якби збирався звалити на тебе тільки цей тягар. Але ноша, яку я збираюся на тебе покласти, значно важча.

Шіан незрозуміло глянув на нього.

— Ти знаєш, як нинішній імператор прийшов до влади?

- Звичайно. Продажні чиновники і спраглий влада генерал спробували влаштувати переворот, імператор, два його брати і сестра були вбиті, в живих залишився наймолодший принц. Повстання вдалося придушити і малолітньому принцу довелося стати новим імператором.

— І з того часу правив він мудро і справедливо, звеличуючи країну і будучи втіхою простому люду. Легендарна історія, чи не так?