Геройський шлях уславленого лиходія (том 9-11)

Частина 235. Продовжуючи рухатися вперед та вниз

- А тепер не рухайся і дай мені зосередитись на склеюванні!

Шен спробував втекти, але лисиця м'яко і непохитно натиснула йому на плечі.

- Дитино, просто потерпи, а потім отримаєш цукерку! Адже ти вже великий малюк, ти не повинен боятися таких речей.

- Я не боюся, - запротестував Шен, - я просто не думаю, що мені допоможе таке лікування!

— Яка дурниця! Завдяки цій техніці мені вдалося склеїтись після того, як ти розрубав мене на частини! - Заявив Оне і зірвав його верхній одяг.

— Не кажи, що мстиш мені того разу!

Лисиця обняла його ззаду за плечі і швидко стягнула нижню сорочку.

— Муане, допоможи! Мене духи роздягають!

Муан, який із захопленням спостерігав за тим, що відбувається, стрепенувся і розгубився, коли Шен звернувся до нього особисто.

— І чим мені допомогти? — розгублено й сумно уточнив він, розвівши руками.

Поки Шен відволікся на нього, Оне приліпив великий бурий лист до його грудей. Неначе втративши всі сили до опору, Шен видихнув і перестав відбиватися.

— Може, це справді корисно... — бажаючи підбадьорити його, простяг Муан.

— До речі, ніхто не бачив того сірого тисячолітнього лисеня? - відвернула його лисиця.

- Він перемістився на Північну гору. Сказав, що житиме там.

- Ось як? — лисиця задумливо постукала пальцем по губах. — Може, варто його якось відвідати?

Поки вони обговорювали це, Оне спритно обклеїв торс Шена бурими листочками з усіх боків.

— Почуваюся жабкою, — поділився Шен.

— Зараз волоссям замотаємо, щоб трималося...

- Що?! - підскочив господар Проклятого піку. — Ще й твоїм волоссям?

Оне оцінювально окинув його поглядом і визнав:

— Ну, можна й твої.

Підлий Муан до цього часу іржав відкрито.

Поки Шен не встиг заперечити, Оне все ж таки використав своє пасмо, щоб надійно обмотати листочки навколо його тіла.

- Готово!

Шен усвідомив, що нізащо більше не хоче поранитися, щоб не проходити через "склеювання" ще раз.