Геройський шлях уславленого лиходія (том 9-11)

Частина 275. Тонка лінія удару блискавки - єдине світло, коли місяць сховався.

Незважаючи на те, що поблизу знаходилися воїни контрольного бюро, вони охороняли Шаола і — нібито — імператора, тому вибратися назовні Чи Тау, Лулі, Біші та Фаню не склало особливих труднощів. Дощ усе ще заливав землю, і Біші відкрив над Лулі парасольку.

- Розділимося, - сказав Чі Тау. — Лулі, ти йдеш з Біші, а ми з Фанем окремо.

- Добре, - кивнув той.

Дочекавшись, поки Тау і Фань зникнуть, дівчинка озирнулася на духу кинджала і дуже серйозним тоном вимовила:

— Ти повинен загладити свою провину і якнайшвидше знайти Фенікса! Впораєшся?

— Звичайно, моя пані, — озвався Біші і підняв її на руки.

Тієї ночі, коли йшов дощ, Анніс і Риту поспішали за брамою невеликого міста.

- Брр, я промокла до нитки, - сказала Риту, пощулившись і обхопивши себе руками.

Вовчара теплою мокрою грудкою сиділа за коміром одягу на її грудях.

Анніс сховала меч у піхви і озирнулася. Зрідка горіли ліхтарі під навісами та свічки у будинках, проте вулиці нічного міста були нелюдні.

— Всі постоялі будинки вже давно закриті, ніхто не відкриватиме запізнілим мандрівникам. Та й привертати до себе увагу не хотілося б.

Незважаючи на втому, погляд, кинутий Риту на подругу, був сповнений бешкетності. Вона сказала:

— Дві дівчини, що гуляють посеред ночі, природно привернуть до себе увагу. Якби сестриця Анніс не була настільки гарною собою, то ми могли б прикинутися парочкою.

Та посміхнулася, опустивши погляд на свій одяг на військовий манер, в якому здалеку її кілька разів уже брали за хлопця, і з викликом промовила:

— А ніби молода людина не може бути настільки гарною? А ось і буду!

Риту розсміялася, притиснувши руки до губ, і трохи придавила Волчар. Дух невдоволено пискнув, випростав мордочка з-під її одягу і лизнув у щоку. Від цього швидкоплинного тепла Риту ще дужче затремтіла.

— Нам терміново треба знайти ночівлю, — констатувала Анніс. — Не хвилюйся, маю досвід. Якось мені довелося ночувати на сіні в сараї. Було не так уже й погано.

— Як ми знайдемо такий сарай?

Анніс озирнулася на всі боки. Навколо було темно, а сараї не підписали.