Вона думає, що я хороша людина. Емі розповіла, що прочитала той клятий лист і їй мене шкода. Мене. Шкода. В момент, коли її сльози заливали мої груди, ненависть до себе досягнула піку і я відчув стрімко наростаючу нудоту. Я відпустив її та побіг блювати в унітаз. Чи ви блювали колись від огиди до себе? Надіюсь, що ні.
З мене вийшло багато рідини, а коли блювати було нічим, мій шлунок продовжував скорочуватися, намагаючись очистити мене від самого себе. Краще б вона знайшла ті листи, де я признаюся в своїй брехні, де пишу, що заручений з дівчиною, яка приходила до мене в палату. Тоді її сльози не були б марними – там набагато більше причин плакати.
Відкашлявшись, я сідаю біля унітазу, схиляю голову і здаюсь. Я бив долонями по плитці в надії, що це заспокоїть, але мене знову нудило. М'язи пресу горіли вогнем, руки почервоніли та оніміли. Голову безжально атакував вирій думок.
– Чорт, чорт, чорт!
З моїх очей потекли сльози. Я не хочу бути цим мерзотником, що розіб'є їй серце. Я не хочу робити їй боляче. Не хочу втрачати її. Єдине, що я можу зробити для неї – нізащо не казати їй про все це. План має спрацювати і Емі нізащо не дізнається про те, яке я лайно.
– Зберись, до купи бовдуре! – вкотре я вдаряю підлогу.
Тоді я встав, умив лице холодною водою, подивився на себе в дзеркало. Якби гидко не було, я маю продовжувати грати в гру, правила якої сам і придумав.
Можливо, тоді в мене буде шанс стати хорошою людиною.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Той самий момент
RomanceЕмілія - дівчина, яка прагне ідеалу у всьому. Вона схиблена на порядку у своїй шафі, кімнаті, у стосунках та голові. Але чи завжди це прагнення робить людину щасливою? Її ідеальний світ повільно руйнується, коли коханий веде себе вкрай дивно, а ї...
