Я ще ніколи не пила текіли. Це доволі міцний напій, але приємніший на смак ніж горілка. Мені так розказували, але я не наважувалася спробувати дотепер. Перед нами стояла палаюча доріжка шотів з текілою. Я не могла відірвати погляд від вогнів, коли Джин мене штовхнула.
– Агов, то ми будемо пити?
Вона взяла перший шот, дмухнула на нього і, різко закинувши голову назад, спустошила її. Тепер була моя черга. Я зробила так само як вона і відчула обпікуючий трав'янистий присмак на вустах та тепло що поступово спускалося донизу.
– Це смачно! – вигукнула я і вичавила лимонний сік собі на язик.
Далі ми випили ще по дві стопки і зробили перерву. Мої рухи і думки сповільнилися. Мені було добре, я хотіла аби мене бачили всі і не бачив ніхто водночас. Ми взяли кілька пісень в караоке і волали щосили. Далі знову черга шотів, після яких я майже не відчувала тіла.
– Клятий Талон, – ледь вимовила я.
– Що? А він тут до чого? – схаменулася подруга. – Ти казала, що просто хотіла повеселитися.
Так. Я збрехала їй. Просто в моїй голові ця ситуація виглядала такою безглуздою, що вимовляти її вслух було справжнім приниженням. Мені варто було одразу сказати батькам, що Мет зрадив мені і по всьому. Але ні, потрібно було хвилюватися за їх реакцію, за батькову реакцію. І що натомість? Зрадницею зробили мене!
– Це довга історія, Джин-Джин, давай краще вип'ємо, – відчуваючи наростаючу нудоту, я додала: – але спершу знайду туалет.
Мене хитало у різні сторони, але я наполягла, аби подруга не йшла зі мною і не тримала моє волосся, коли буду блювати. Про блювання я змовчала. В голові було порожньо і це найпрекрасніше. Здається, тепер я розумію Адама. Алкоголь добре справляється з дрібними негараздами в житті. Довелося зачекати чергу, та увірвавшись до нужнику, я схилилася над ним і спазми в шлунку зробили свою справу. Стало трохи легше, але з полегшенням приходило і почуття відрази до себе. Я змочила руки в прохолодній воді і промила рот. Поглянувши на себе, я поправила сорочку жовтуватого кольору і серветкою підправила макіяж. Текіла смачна, але дуже небезпечна. Шкода, що я не розкусила її раніше. Повернувшись до барної стійки я помітила насуплену подругу, яка пропалювала мене поглядом.
– А де ділася весела Джині?
– Емі, так не годиться. Чому ми тут?
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Той самий момент
Storie d'amoreЕмілія - дівчина, яка прагне ідеалу у всьому. Вона схиблена на порядку у своїй шафі, кімнаті, у стосунках та голові. Але чи завжди це прагнення робить людину щасливою? Її ідеальний світ повільно руйнується, коли коханий веде себе вкрай дивно, а ї...
