Яскраві вогники були повсюди. Кожен атракціон сяяв червоним, синім або жовтим, поміж тим, ще було купа палаток з їжею та солодощів. Гучна музика сміх дітей та дорослих, весела атмосфера і ми двоє.
– Так, Адаме, мені це подобається, – я широко всміхнулася йому, взяла за руку та повела його у натовп.
У мене розбігалися очі. Все було таке цікаве і водночас бентежне. Від більшості атракціонів волосся стає дибки, до того я боюся обблювати Адама на одному з них. Це буде не дуже романтично, як на мене.
Ми взяли солодку вату, пограли в айрохокей (я виграла тричі з п'яти!), з'їли по жирному хотдогу, який Адам буде цькувати все життя, а потім почали обирати першу розвагу. В місто на кілька днів приїхало містечко атракціонів і сьогодні вони тут останній день, тож я неймовірно вдячна, що Адам повіз мене сюди. А ще це означає, що ми маємо спробувати майже все!
Адам захотів почати з американських гірок. Обслуговуючий цей атракціон був дуже обачним і всім видавав пакети для комфортного блювання під час катання. Ох і набачився цей чолов'яга! Нас чекав звивистий шлях, де ми тричі буде висіти головою донизу на висоті приблизно 40 метрів і пройдемо трасу за менше чим п'ять хвилин.
– Всього п'ять хвилин, крихітко, – заспокоює Адам, з легким смішком. Я міцно стисла його руку.
– Я попередила, що можу виблювати? – з милою усмішкою питаю я, коли на нас клацнули металеві паски безпеки. – Хіба ні? Що ж, надіюсь волосся тримати не прийдеться.
Усмішка з його обличчя вмить змінилася шоком і наш поїзд почав набирати швидкість.
Все було добре до тих пір, поки ми рухалися по рівній поверхні, та щойно ми почила підійматися вгору на перший гвинтик, я зціпила зуби, стисла руку Адама і подумки молилася не вмерти. Ми були у другому ряду, позаду та попереду всі верещали, а потім ми повисли над землею і плечі боляче втискалися в металевий пасок. Мені здавалося, що хтось точно випаде звідси, або станеться щось недобре. На додачу я ще й пригадала кінострічку "Пункт призначення" і тепер моє серце забилося ще швидше.
– Ти добре тримаєшся! – на вухо кричить Адам, поки я борюся з позивами рвоти. До речі, пакети нічим не поможуть, якщо блювати догори дригом. Обов'язково скажу про це тому милому чоловікові, якщо виживу. – Гей, ми вже минули перше кільце, ти молодець!
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Той самий момент
RomanceЕмілія - дівчина, яка прагне ідеалу у всьому. Вона схиблена на порядку у своїй шафі, кімнаті, у стосунках та голові. Але чи завжди це прагнення робить людину щасливою? Її ідеальний світ повільно руйнується, коли коханий веде себе вкрай дивно, а ї...
