Робочий тиждень добігав кінця. Старина Зонат продовжував веселити нас, поки ми готували його до операції. Олівія знаходила все нові і нові питання для мене, а Джонс... Я повернулась до формального спілкування і на цей раз він не був проти. Мет обіцяв приїхати на вихідні до мене та поговорити про щось важливе. Судячи з нашого спілкування важливим може бути будь що, та надіюсь, що ми в силі все вирішити. Після зміни чекаю Джин в роздягальні, але вона чомусь запізнюється. Хвилиною пізніше від неї надійшло смс: «Емі, в мене невеличкий форс-мажор, я попередила Лінду про запізнення. Потім все розповім».
Джині частенько встряє в якісь халепи. Якось у кав'ярні до неї причепився якийсь чоловік зі звинувачуваннями буцімто вона в автобусі поцупила гаманець його дружини минулого ранку. Він вже майже викликав поліцію, поки Джин не продемонструвала свій гаманець та подряпини, яким вже більше року. Бувало їй доводилося йти пішки на роботу через зламаний транспорт або йти у крамницю по нову кофтинку, бо вилила на себе каву. Тому я не дуже хвилююсь та збираюсь додому.
Мет написав, що буде о сьомій. Я прибрала на кухні, приготувала смачну вечерю та налаштувалася на гарний настрій. Попереду вихідні та я гадки не маю як ми їх проведемо разом з Метом. Певно, ми підемо у кіно на прем'єру фільму, потім прогуляємось алеєю фонтанів, покуштуємо смаколиків на ярмарці, але це все лише після того, як добряче виспимося. З чашкою чаю я сиділа на підвіконні та стежила як перші ліхтарики освічували вулиці. Мій брат завжди глузував з мене, коли я маленька називала всі ці ліхтарики світлячками. Та зараз він, мабуть, як і я дивиться у вікно і сумує за мною, як і я за ним.
Вже була сьома, та містер Талон знову запізнюється. На дзвінки і смс він не відповідав, тому нічого не лишалось як чекати його приходу. Можливо, він не приїде? Хвилин через п'ятнадцять я почула стукіт у двері і з полегшенням видохнула. Швиденько біжу в коридор та відчиняю двері:
– Привіт, люба, я трішки затримався, – ледь вимовляв він.
Невже він п'яний? Нічого не розумію. Вирішила не влаштовувати допит прямо біля порогу і мовчки запросила його до кухні.
– Надіюсь, ти поясниш мені причину свого пияцтва, – стримано мовлю я та сідаю за стіл.
Він незграбно намагається відвинути стілець та наче мішок падає на нього. Чорт забирай, від нього так тхне.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Той самий момент
RomansaЕмілія - дівчина, яка прагне ідеалу у всьому. Вона схиблена на порядку у своїй шафі, кімнаті, у стосунках та голові. Але чи завжди це прагнення робить людину щасливою? Її ідеальний світ повільно руйнується, коли коханий веде себе вкрай дивно, а ї...
