Той самий момент

Глава 65

Неохоче обмінюючись одежею, ми одягнулися. Поки Адам вийшов і сів на перше сидіння, я швидко перелізла туди. Серце і досі калатало як скажене, а дихання ніяк не відновлювало спокійний темп. Ми щойно займалися сексом в машині посеред парковки? Це була справді я?

– Ти в порядку? – Рука Адама знаходить мою і легенько стискає її.

– Так, – лепечу я, – авжеж я в порядку, просто не можу повірити в те, що ми щойно робили.

– Сподобалось? – його вуста скривилися в самовдоволену посмішку.

Чи сподобалося мені відчувати себе такою дикою і бажаною? Так! Господи, це було прекрасно!

– А тобі? – ухиляюсь від занадто емоційної відповіді.

– Жартуєш? – він зводить брови. – Це було неймовірно. – Він підносить мою руку до губ і залишає гарячий слід поцілунку. – Ти неймовірна, Ем.

Чи означає це, що я була краща ніж інші? Чи сподобалося йому так само? Я дуже хотіла знати, та не була впевнена, що готова слухати про його колишніх і те як вони його задовольняли.

Решту дороги ми слухали радіо і обмінювалися короткими репліками.

Щойно ми прийняли душ, перекусили і завалилися в ліжко. День був насичений, тож близько десятої мене вже хилило в сон.

– Дідько, – тихо буркає він, клацаючи навушника. – Забув зарядити.

– Отже, сьогодні засинаєш без музики, – сонно бурмочу я. Адам майже постійно перед сном затикав навушники у вухо і через кілька хвилин засинав. Мабуть, така його звичка.

Він коротко погодився і поклав телефон на тумбу. Моя голова лежала на його грудях. Я відчувала як він постукує пальцями по моїй спині, як судорожно вдихає і як покачуються його нога зі сторони в сторону.

– Адаме? – Бурмочу я. – В тебе безсоння?

– Щось типу того, вибач, що заважаю, – шепоче він. Цілуючи мене в маківку. – Маю проблеми зі сном в тиші.

Я піднеслась, упираючись руками в ліжко.

– Розкажи.

– Емі, нічого такого, лягай як тобі зручно і засинай. – Переконував він, змахуючи волосся з мого обличчя.

– Джонс, розказуй. – Кілька секунди ми дивимся в темноті одне на одного, а тоді він здається.