Той самий момент

Глава 28

Ми мовчки пройшли два квартали від кіно. Я намагалась вгадати куди ми ідемо: бар, більярд чи може боулінг? Я швидко оглянула Адама. Ні, це точно не боулінг, але і бар занадто очевидно.

– Можеш дещо дістати в кармані куртки? – Хриплим голосом Адам вириває мене з роздумів.

Я намацую зліва невеличку коробочку і, діставши її, скривилась.

– Цигарки?

– Головний атрибут поганих хлопців, егеж? – З насмішкою відмовляє він.

– Так, а ще розбитих надій, важкого дитинства і самотності, – іронічно додаю я і віддаю йому упаковку.

– Так просто? – прищурюється він. – Я вже був готовий слухати лекцію про шкідливість паління.

Я зробила глибокий вдих. Ну чому він постійно дістає мене?

– Джонс, я впевнена, ти знаєш, що робить дим з твоїми легенями при кожній затяжці, та тебе це влаштовує. Отже, це твій вибір і я не збираюсь якось впливати на нього і переконувати у зворотньому.

– Он як, – зухвало відказує він і на ходу дістає одну цигарку, – то ти колись затягувалась?

– Я не переношу запаху нікотину, – коротко відповідаю я і готуюсь до чергової колкості.

– Тепер зрозумів. – Його пальці так само спритно поклали цигарку в коробку як і дістали її хвилину назад. Зупинившись він урочисто вимовив: – ми прийшли.

Я стояла навпроти маленького милого кафе в коричневих відтінках, від якого віяло теплом і домашнім затишком. Прищуривши погляд, я шукала якийсь підступ у цьому.

– Тобі тут сподобається, ходімо, – всміхаючись, Адам хапає мене за руку і веде всередину.

Не розумію, як він поєднує в собі стільки протилежностей, але це вражає. Я роздивляюсь картини навкруги і насолоджуюсь спокусливим ароматом кави і солодощів. Офіціант люб'язно запропонував нам столик біля маленького округлого віконця. Джонс поводив себе невимушено і легко, а я все ще шукала підступ. Сидячи один напроти одного я відчувала себе слідчим, який має дізнатися зв'язок цього похмурого хлопця з таким яскравим місцем.

– Тож саме тут ти зависаєш постійно з друзями? – підозріло уточнюю я.

– Насправді, я вже давно не навідувався сюди, – спокійно відказує він, – можливо, якби замість кави мені могли запропонувати щось міцніше, ситуація склалась би інакше, та в дитинстві мені тут подобалось.