Мій відпочинок триває занадто довго. Я дійшла до того, що боялася вийти із зони комфорту, яку створила за три дні. Я мала написати Адаму хоча б одну смс, але на думку не спало ані слова. Ной кликав мене до себе, та я знаходила купу причин, щоб нікого не бачити. Здається, це зайшло занадто далеко, і безодня депресії засмоктує мене дедалі більше.
Позачергова зміна підійшла до кінця. Лінда захворіла, а на заміні була недоброзичлива жінка з іншого відділення, яка була одержима контролем ще більше ніж Купер! Тож і робота не була спасінням. Додому знов йду пішки. З кожним наступним кроком я все більше відчувала свіжі мозолі, але я продовжувала йти. Простіше перетерпіти і прийти втомленою додому, чим поїхати автобусом і думати чим себе зайняти у вільний час до сну. Зима була холодною: кінцівки швидко піддавалися морозу і втрачали чутливість, а холодне повітря проходило крізь ніс наче кинджал. Ще через кілька хвилин я піднімалася в шалено теплому ліфті. Пальці реагували на тепло і неприємно поколювали, тіло почало тремтіли від різкої зміни температури. Я вже не раз впадала в депресію і кожен раз вона прогресує і бореться за свою присутність. Якщо мені не допоможуть, то я залюбки програю їй. Чим глибше пірнаєш в болото, тим важче звідти вибратися. Страх зв'язує руки, зашиває рот, паралізує. Людина ніколи не попросить про допомогу, якщо її страх відмови сильніше за бажання врятуватися.
М'яка пастка у вигляді ліжка люб'язно дочекалась мене. Я заплющила очі і спробувала уявити, чим зараз займаються мої друзі. Джин, ймовірно, готує ліниву вечерю, танцюючи під важку музику, без якої не почне готувати. Ной, швидше за все, працює, а може, вони з Джині разом готують ліниву вечерю? Чи вони вечеряють у ресторані? А Адам... Може, він чекає мого дзвінка? А може вже забув моє ім'я. Знову питання, на які я не почую відповідей. Заплющені очі спонукали мене до сну. Мабуть, це єдине, що може мене врятувати.
Раптом телефон засвітився і заграв мою улюблену пісню. Я подбала про те, щоб він був почутий мною, навіть якщо засну. За секунду до того, як взяти телефон в голові виникла надія, що це дзвінок від Адама, але, побачивши на дисплеї ім'я "Кай" я здивувалася і відповіла.
– Хей, Девіс, як ти? – обережно цікавиться він. – Не відволікаю?
– Все у нормі, – не надто переконливо бурмочу я, зіваючи у слухавку, – а сам як?
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Той самий момент
Roman d'amourЕмілія - дівчина, яка прагне ідеалу у всьому. Вона схиблена на порядку у своїй шафі, кімнаті, у стосунках та голові. Але чи завжди це прагнення робить людину щасливою? Її ідеальний світ повільно руйнується, коли коханий веде себе вкрай дивно, а ї...
