Той самий момент

Глава 50

Я нічого не бачила, очі несамовито пекли від жирного пахучого крему. Міцна чоловіча рука обережно охопила мою руку, яку я міцно стисла.

– Пішли, я допоможу тобі вмитися, поки ти не осліпла, – у голосі брата, чітко прослуховувалася нотка сміху.

Я б з радістю у відповідь закотила очі, але була невеличка перешкода.

Як сліпе кошеня, навпомацки і за керуванням брата я дісталася раковини, Ной увімкнув кран. Руки ковзали по обличчю витираючи крем і залишки запеченого тіста. Здається це тривало безкінечність.

– Агов, легше, зараз всю шкіру собі здереш, – жартує, заливаючись сміхом, мій любий братик.

– Краще мовчи, і принеси мені рушник і чисті речі, – буркнула я.

Сміх віддалявся і двері замкнулися. Я наважилася розплющити очі і подивитися у дзеркало. Лице і очі були майже схожого кольору - багряно червоного, як свіжий соковитий томат. У пасмах спереду також був крем, я із розпачем зойкнула і продовжувала вимивати із себе липку субстанцію.

У ванну зайшла Джині, поклала речі на тумбу та подала мені рушник.

– Я попереджала твого брата, що це погана ідея. Добре, що ти не нафарбувала очі.

– Він помстився за свій двадцять перший День народження, – відказую і витираю лице та коси рушником. Гучніше додаю: – в тебе це вийшло, Ной!

Я переодягнулася у светр та джинси, Джині підфарбувала мене, аби я виглядала свіженькою і, врешті решт, ми були готові.

Я оглянула кімнату. Кожен куточок був прикрашений різнокольоровими кульками, на письмовому столі красувалася корзинка з квітами, поруч з ними апетитні канапки, фруктова нарізка, кілька піц і бокали з червоною рідиною. Внизу розмістилися скляні пляшечки з паперовими етикетками та різним по міцності вмістом. На стінах висіли гірлянди, що освічували кімнату в кольори веселки. Хтось приніс колонки, з яких лунали мої улюблені пісні. Кай з Ноєм щось бурхливо обговорювали, та побачивши мене вмить затихли.

– Ну як тобі? – поцікавився Ной.

– Ви неймовірні, – ледь прохрипіла я, відчуваючи як сльози наповнюють очі, – дякую за це.

– О ні-ні, крихітко, ти не будеш лити сльози у свій День народження! – Вигукнула подруга. – Краще, давай відірвемося як слід!