Тепла вода зігрівала мою плоть і душу від холоду. Я заклякла під течією, обдумуючи ту коротку близькість, яка виникла між нами. Чому я так реагую? Чому моє тіло стає неконтролюючим? Все це не має ніякого сенсу, адже наші відносини немов міна, яка невідворотно вибухне. Ступивши ногами на холодну підлогу, я швидко укуталася в теплий рушник, сховавшись в ньому від усіх думок. З чашкою теплого чаю я вмостилася в крісло і взяла телефон. На диво, там була купа пропущених від Джині. Приклавши телефон до вуха, я передбачала не самі приємні новини.
– Девіс, де в біса був твій телефон?! – Гучно мовить подруга. – Мене дуже цікавить, яким чином Джонс дізнався про мій борг?
– Послухай, я можу все пояснити...
– Так, Емі, ти обов'язково все поясниш, але є ще одна річ, яку я мала б сказати одразу, – хвилююче підводить вона, – Адам приходив до нас. До твого брата.
– Що? Для чого? Що він хотів?
– Вони трохи посварилися, а потім кудись разом поїхали. Ной був в хорошому вигляді, я і не думала, що може статися щось погане, – швидко проговорює вона, видаючи своє хвилювання.
– Погане?
– Твій брат повернувся з розбитим носом і пошарпаним одягом. Мої питання він успішно ігнорує, тож...
– Я вже збираюсь, Джин, – швидко кажу я і завершую розмову.
Я швидко одягнула, перше, що потрапило у руки, зав'язала вологе волосся у хвіст і натягнула капюшон. Сівши у таксі, мене переповнював вирій емоцій. Коли завібрував телефон, я думала це знову Джині, але на дисплеї засвітилось ім'я, яке я подумки проклинала.
– Надіюсь, ти вже зігрілася, – так легко і невимушено говорить він.
– Щоб тебе, Джонс! Чому ти завжди все псуєш?!
– Здається, ти все не так зрозуміла, – спокійно відказує він.
– Тут не треба нічого розуміти, Адам. Я розказала тобі про свого брата, а ти вирішив, що викликавши його на дуель, все минеться? Він не такий псих, як ти! – Я кричу так голосно, що навіть воді з подивом поглянув на мене.
– Отакої, ти також можеш зробити боляче, – тихо дивується він. – Я думав, ти достатньо мене пізнала, аби не кидати в мене необдумані звинувачення, та, видно, я помилися. Скільки б я не намагався, ти завжди будеш вважати мене гіршим, ніж я є насправді. Тепер поцілунок зі мною тебе не так приваблює, еге ж? – Джонс чекав від мене якоїсь відповіді, але я не була готова відповісти на це, тоді він перевів дихання і додав: – передай мої вітання брату, можливо, хоч його ти вислухаєш.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Той самий момент
RomanceЕмілія - дівчина, яка прагне ідеалу у всьому. Вона схиблена на порядку у своїй шафі, кімнаті, у стосунках та голові. Але чи завжди це прагнення робить людину щасливою? Її ідеальний світ повільно руйнується, коли коханий веде себе вкрай дивно, а ї...
