Засліплюючі сонячні промені змусили повернутися мене на інший бік. Зажмуривши очі, я намагалась не втратити сон, але легкі подихи повітря лоскотали мене і врешті решт довелося відкрити очі. В сантиметрі від мене ніжився сплячий Адам. Я доторкаюся до його неслухняного темного волосся, провожу пальцями по щетині, шиї, плечах і грудях. Ледь відкриті вуста спокушали на ніжний поцілунок, я не втрималася та потягнулася до нього. Коли я була максимально близько, він прокинувся з байдужим поглядом та запитав:
– Ми все ще друзі, Емі?
З різким вдихом я схоплююся з ліжка посеред ночі. Дідько, присниться ж таке. Дихання все ще було прискорене, а серце тремтіло так, наче Адам дійсно був у моєму ліжку. Треба заспокоїтися. Я випила декілька ковтків води, щоб змочити сухі губи та лягла на бік. Я бачила його тіло стільки разів, але уві сні я побачила його з іншої сторони: без бинтів, пластирів, різних проводів. Широкі м'язисті плечі, тверді груди, рельєфний живіт, шрами і тату виглядали дуже привабливо і моє бажання торкнутись його було цілковито виправданим. Чому він сниться мені? Чому я все ще відчуваю цю пристрасть, хоча вже давно прокинулась? Дідько. Якщо після кожних наших щирих розмов вночі він мені буде снитися, то я точно зійду з розуму. Я мала все контролювати: думки почуття, але на нього це не діє. Краще мені триматися подалі від Джонса і його клятого впливу.
Я переступаю поріг лікарні і налаштовуюсь на робочий настрій. Проходячи коридором, я затримуюсь біля дверей палати Адама. Несвідомо я смикаю ручку, захожу і підхожу до ліжка. Джонс міцно спав, поки я роздивлялася його у миготливому світлі телевізору. Може я ще сплю? Чому цей нестерпний хлопець здається мені таким привабливим? Я не стримуюсь і легенько торкаюся його щоки і по тіло пробігають мурахи. Це якесь божевілля! Я різко встаю і роблю декілька вдихів аби заспокоїтися.
– Невже це дійсно відбувається... – пошепки бурмочу я і йду геть.
Переодягнувшись, я сиділа у роздягальні, наче зачарована. Здається, я боюсь своїх почуттів. Все складається не в тому місці і не в той час. Якби я зустріла його десь у кафе або на якомусь концерті або... Маячня. Ми ніколи б не зустрілися з Адамом, якби не ця палата. Думка про те, що зовсім скоро він її покине змушує моє серце вистрибувати з грудини, поки все тіло пронизує дрож. Певно, саме цього він і хотів – проникнути в мою голову і контролювати мої думки. Я починаю злитися, адже це все може бути частиною його плану, в якому все кінчиться болем.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Той самий момент
RomansЕмілія - дівчина, яка прагне ідеалу у всьому. Вона схиблена на порядку у своїй шафі, кімнаті, у стосунках та голові. Але чи завжди це прагнення робить людину щасливою? Її ідеальний світ повільно руйнується, коли коханий веде себе вкрай дивно, а ї...
