Мій учень знов помер?!

Частина 63-64

- Юй Ван?

- Сестра твоя Ван!

- Схоже, я не помилився, - з полегшенням зітхнув Юй Янь.

Вираз обличчя Чжу Яо похмурнів. Невже обов'язково було ідентифікувати її особистість саме у такий спосіб?

- Давай повертатися, - зітхнувши, сказав Юй Янь і, підхопивши до рук учня, злетів у повітря. За мить вони повернулися на вершину Гори Нефритового Лісу.

В черговий раз оглянувши нову зовнішність свого учня, він все ще не міг звикнути до цього. Вона перетворилася на чоловіка. З не цілком зрозумілих причин у глибині його серця зародилося жаль.

- Як ти стала такою?

Чжу Яо похитала своєю головою.

- Гадки не маю. Пам'ятаю, як провалилася в Відірвані Землі, а потім отямилася вже такою.

"Майстере, ми більше не зможемо стати хорошими подружками. Цікаво, чи не шукаєте ви дружка?"

- Відірвані землі? - ще сильніше насупився Юй Янь. Він згадав все, що сталося в Тасйолуку, чому його охопив гнів, а холодна аура, що витала навколо нього, стала ще виразнішою.

По спині Чжу Яо мимоволі пробігли мурашки.

"Майстер виглядає так страшно, що, здається, ось-ось вибухне!"

Вона тихенько відступила на крок назад.

І ще один.

- За непокору указу майстра та свавільні дії ти маєш бути покарана!

Серце Чжу Яо тьохнуло.

- Емм ... А можна попросити не по обличчю?

- Підійди!

- Майстер...

Юй Янь не сказав жодного слова, і тільки його вічно холодна аура стала ще потужнішою. Схоже, втекти від покарання їй не вдасться. Чжу Яо залишалося лише дуже повільно плестися в його бік, героїчно витягнувши вперед свою ліву руку.

"Добре, бий. Тільки не по обличчю".

Юй Янь на мить здивовано завмер. Глянувши на простягнуту до нього руку, він насупився. Змахнувши рукою, він перемістив шматок каменю до себе і сів на нього, після чого схопив простягнуту руку учня, і затис її між своїх стегон. Націлившись на відому ділянку її тіла, він приступив до прочуханки.

"Якого біса вибір припав на мою дупу?"

Чжу Яо відчула, як її обурює бажання розплакатися, оскільки її майстер не виявляв жодного наміру бути з нею хоч трохи поблажливим. Її обличчя скривилося від болю.