Мій учень знов помер?!

Частина 39-40

Обидва були глибоко занурені у власні думки, як раптом небо навколо Секти Стародавніх Гір потемніло, і з околиць почали збиратися безконтрольні частинки духовної енергії. Відразу зайнялася сильна буря, що підняла в повітря пісок та каміння.

Чжу Яо, яка зараз намагалася прийняти позу мислителя, теж покотилася від піднятого вітру, який на повну використав її округлу форму. Коли вона вже вирушила підкорювати небеса, перед нею промайнула постать, і її спіймав Юй Янь, повернувши в наповнений теплом світ.

- Мас... мас... тер! - З великими труднощами пробурмотіла в два склади Чжу Яо, розпльовуючи слиною своє ж обличчя. Це було неминуче, оскільки не всі її зуби ще виросли.

Хоча було схоже на те, що Юй Янь вже звик до подібного. Він застосував заклинання Очищення Бруду. Потім задер голову і подивився на дивне небо, після чого опустив погляд і подивився у південно-західному напрямку, до місця, де була причина цієї активності, і пробурмотів:

- Хтось формує ядро ​​душі.

Чжу Яо миттєво відреагувала на його слова: - "Ядро душі, ще й у тому напрямку. Можливо, це Сяо І? Перехід на інший рівень розвитку обертається таким великим інцидентом? Схоже, що всю Секту Стародавніх Гір накрило".

Юй Янь насупився. Він був носієм духовних жил Блискавки, і його чутливість до блискавки була особливо загострена. Тиск блискавки був неймовірним, і якщо він не помиляється, він такий потужний, як коли він формував власне Ядро. І все-таки, чому це викликало такі величезні обурення? Чи може бути, що формуючий Ядро душі був до певної міри неординарний?

Не даючи йому часу на роздуми, навколишнє обурення зупинилося. Відразу після цього вдарив перший розряд блискавки. Сонячне світло перекрили хмари, і стовп блискавки, що ніби розриваючий небеса і землю гігантський дракон, кинувся до вершини південно-західної гори, безжально вражаючи обрану лихом людину.

У той момент, коли перший промінь Небесної блискавки торкнувся землі, активувалася велика формація бар'єру Секти Стародавніх гір. Хоч блискавка і била тільки обрану лихом особистість, але вона все ще залишалася вмістилищем небесної могутності та чистої енергії, тому могла легко завдати шкоди учням зі слабким розвитком.

Чжу Яо уважно спостерігала за ударами блискавки. Звучав такий гучний гуркіт грому, що здавалося, ніби вони луною віддаються в її серце. У неї від них навіть усі волоски на тілі встали дибки: - "Так це і є лихо блискавки. Як і очікувалося, виглядає приголомшливо". І все-таки, чому вона відчувала якесь почуття близькості до неї?