Мій учень знов помер?!

Частина 173-174

Чжу Яо уявлення не мала, як Інь Ші проводила своє розслідування, але через кілька днів Сюй Ноянь раптово пішов у тренування за зачиненими дверима. Мабуть, її дешевій матері щось вдалося з'ясувати, і через її підозри на рахунок Сюй Нояня лише зросли.

Чжу Яо відчувала полегшення. Поки Інь Ши тримається настороже, навіть якщо старі стосунки Сюй Нояня та Мо Сяньсянь у результаті знову розквітнуть, їм буде зовсім нелегко зруйнувати Клан Флюоресцентного Вітру.

До речі, про Сюй Нояна, у своєму віщому сні, який їй здався раніше, вона ясно відчувала, що він з повною щирістю ставився до своєї дружини, так що, навіть якщо його і не можна було назвати доброю людиною, принаймні він умів. кохати. Ось тільки з того часу, як він кілька разів заперечував свої почуття до Мо Сяньсянь і навіть хотів, щоб Чжу Яо вийшла за нього, в серці Чжу Яо він з ніг до голови звернувся до нікчеми.

На щастя, доки у нього не з'явиться можливість зустрітися з Мо Сяньсянь, це означатиме, що їй вдалося запобігти знищенню Клану Флуоресцентного Вітру.

***

Чжу Яо наснився сон. А відколи вона вступила на шлях удосконалення, окрім тих речей "спойлерських" снів, їй взагалі рідко щось снилося. Схоже, вона вже забула, як це, бачити справжні сни.

Уві сні вона відчула, що все її тіло занурене в басейн із теплою водою, але, навіть так довго пробувши у воді, вона зовсім не задихалася. Натомість вона відчувала спокій і безтурботність, через що їй було особливо комфортно. Перед її очима раз у раз пурхали різнокольорові плями, а іноді це була просто одна зелена пляма. Її свідомість була трохи розмитою, і, що б вона не робила, їй ні на чому не вдавалося зосередитися.

До неї долинали лише тихі звуки чийогось поверхового дихання. Вони звучали трохи знайомо, але вона не могла зрозуміти, хто їх видає.

Їй здавалося, що її тіло плавало в порожнечі, але в той же час на душі вона відчувала несподівану і приємну легкість.

Вона не знала, як довго перебувала в такому стані, але в полі її зору поступово почала виявлятися розмита і незрозуміла зелена постать. Вона була схожа на маси зелені, в просвіти між якими проникало світло, що падало на її тіло.

Але вже за мить світло почало швидко слабшати, звернувшись у іскорки, що розсіюються. Велика маса зелені теж поступово потемніла, поки не стала чорною. І ось так ці два кольори постійно змінювали один одного.