Стрімер

Розділ 170.

На третій зеленій жили багато. Коли ми гуляли днем по ній, то бачили лише поодиноких людей, що гуляли в парку. Нічим не обмежені без жодної печалі та туги. Машина проїхала повз центр. Нічна будівля мерії вночі підсвічена вогнями, щоб підкреслити її важливість та велич. Проїхали далі. Проїхали ще одні ворота. Навіть в третій зеленій була еліта.

- Це тут живе Марко Рейдж? — запитав, дивлячись на будинок, котрий більше походив на палац.

Повністю білий, на чотири поверхи, з дахом на котрому виднівся скляний трикутний дах.

- Привезли прямісінько з Лувру. Те, що вціліло, — повідомив водій.

Я напружив пам'ять. Був колись такий музей з найбільшою кількістю експонатів. Тепер стара історія стерта. Реальна лише війна.

Перед входом вже зібрались гості. На вході два охоронці в чорних костюмах. На дверях металодетектор. Гості не дивувались такій безпеці. Від життя мера залежало майбутнє всіх. 

Пройшов всередину. Охоронці оглядали мене особливо пильно. Навіть утворилась черга. Але врешті пропустили. На виході оглянувся. Люди в дорогому одязі, жінка з вечірнім макіяжем та дорогими прикрасами з панівною долею коштовностей в оправах з білого золота. Класика. Але видивлявся я далеко не кількість каратів. Чи немає того гостя з рубцем на щоці? Я не бачив. Розумів, що на Зе-3 ніхто таких волоцюг не пускає.

Вгамував тремтіння в колінах, зайшов. З порогу мене осліпила білизна залу. Мить я так і стояв, мружачись від блиску. Нагадало краєзнавчий музей, коли ми з Ігорем лізли вибивати звідти кубло чудовиськ. Але там все було занедбано часом. Любителів історії на С2 було не густо.

- Оресте Лютий! — як виявилось, мер вітав усіх гостей.

Тиша. Я помітив, як присутні дивляться на мене. Все ніяк не звикну, що мене впізнають люди, котрих я не знаю.

- Радий, що пан Лютий зміг знайти час у своєму напруженому графіку для нас!

Мер потис мою руку.

- Все заради благодійності! — голосно сказав, видавивши з себе посмішку.

Виглядав точно, як дурник, але людям сподобалась моя наївність.

- Радий, що ти завітав. Гадаю, багато гостей з задоволенням познайомляться з тобою.