Стрімер

Розділ 174.

- Вчора у твою оселю проник зловмисник, — продовжувала журналістка.

За час безглуздих запитань та не менш безглуздих відповідей вона подужала вже четвертий коктейль. Кольори алкоголю плавно змінювались у всі можливі відтінки синього та зеленого. Її пухкі щоки змінювались у всі можливі відтінки рум'янцю, як би косметика не намагалась це приховати.

- Хто це був?
- Хотів би я знати.
***
- Як таке може статись з інквізиторами? — запитав у Веремія.
- Що може статись? — перепитав той.

Я глянув, як медики несли тіло на ношах. Машини швидкої допомоги я не бачив. На З1 транспорт не їздить.

- Та перестаньте прикидатись! — спалахнув від гніву.
- Мені теж цікаво! — сказав Василь Грім.
- І мені, — у двері зайшов Валерій.

Веремій здивовано підняв брову, але мовчки відійшов убік, пропустивши товариша до мене.

- Якщо пан Книжник вимкне приховану камеру, я розповім, — інквізитор поглянув на Валерія.

Той кивнув. Підійшов до мене. Потисли руки. Валерій поставив маленьку камеру на підвіконня.

- Цілий?
- В порядку.
- Я б не став порівнювати Пророка та твого нападника, — почав Веремій. — Пророк справжній інквізитор. По службі він просунувся далі за покійного Ігнація. Блискуча кар'єра і жалюгідне закінчення.
- Ми знаємо, що він з групою пішов на третю сіру, — сказав Василь Грім. — Але невідомо чому.
- Цього я не скажу, бо інформація не надто достовірна. Звідти ще потрібно повернутись...

- Повертаючись до нашого покійника, швидше за все, він дезертував ще під час навчання. Не місцевий, інакше в Еліосі його б обезлюднили одразу після перетину воріт. Він вивчився на інквізитора, але де саме і коли саме — поки невідомо.
- В нього була нелюдська сила, — сказав Валерію. — Він спробував катувати мене дотиком.
- В тебе слід долоні на чолі, — сказав Валерій.

***

- Подумати лише, кому вистачить сміливості проникати в дім відомого мисливця?!
- Тому кому немає чого втрачати, мабуть.

***

- Він був не надто вмілим, судячи з того чим все закінчилось. Прийшов би до тебе повноцінний інквізитор — результат був би іншим і зовсім невтішним для тебе.
- Ігнація посада справжнього інквізитора від смерті теж не врятувала.