Розділ 114.

59 10 0
                                    

Валерій чекав в парку на іншому боці. Великий медичний центр "Довголіття", знаходився серед офісних приміщень в одному з хмарочосів на другій зеленій. Люди проходили попри мене, поспішаючи по справах. Костюми трійки, краватки та метелики в лакованих мештах змішувались з білими блузками, червоними помадами, строгими спідницями та поспішали в усі боки. Дев'ять з десяти повинні були робити звіт, або мріяли про підвищення. Один з десяти мріяв про звільнення. А хтось з цих одиниць думав про самогубство. В армійських черевиках та брезентовій куртці я належав до тих одиниць серед офісних планктонів, котрих уникали. Зрідка я ловив на собі погляди: а не Орест Лютий я часом? Не герой Стрімера? Не зараз, пані та панове, не зараз.

Оператор сидів на лавці. Маленький чорний дрон літав десь у горі. Валерій знімав краєвиди для майбутніх відео.

- Як пройшло? — спитав, коли я сів біля нього на лавку.
- Все добре, — збрехав. — Не хочеш зайти, поспілкуватись?

Валерій не відповів. Я не знав, всміхнувся він, чи обурився. Не хотів на нього дивитись.

- То тебе приймуть в орден? — запитав, хоч знав відповідь. — Гарна реклама для каналу. Знімати дозволили?
- Дозволили.

Я не хотів з ним говорити. Його амбітні плани абсолютно не подобались мені. Мене занадто часто пошивали в дурні без моєї на те згоди. Пошитись в дурні добровільно бажання не було.

- Як пройшло тренування з Вавилоном? — оператор спробував розрядити напруженість.

***

- Що?! — синхронно вигукнули з Марком Рейджем. — Що він тут робить?!

Вавилон на мить отетерів, але до нього швидко все дійшло.

- Знайомити вас не треба, — він став між нами. — Добре, бо то не дуже виходить. Як я вже казав, ви тепер напарники по тренуваннях.
- А можна мені інший час? — Марко з ображеною міною склав руки до купи.
- Прекрасна ідея, — підтримав його. — Можна йому інший час? А краще: інший день?
- Ні, — спохмурнів Вавилон. — Ви, дівчатка, не на базарі, щоб торгуватись. Сім'я Марка зробила хороший внесок, тож я взявся його тренувати. Ти, Оресте, син мого друга і майбутній член ордену мисливців. Зганьбити свої вміння і репутацію ти мав змогу ДО цього моменту. Тепер ви слухатимете те, що я скажу!
- Друзями нам накажеш стати?! — схрестив руки на грудях на манір Рейджа.
- Станете, якщо накажу. Марку потрібно готуватись до бою з Цепешом.
- Готовий до програшу? — глянув Рейджу у вічі.

СтрімерWhere stories live. Discover now