Стрімер

Розділ 152.

- З машини, бігом!

Я не був командиром нашого загону, проте ніхто не скаржився. Швидко повилітали з позашляховика і припали до нього. Гера та Ігор залізли під машину. Валерій виставив руку з камерою. Оператор до кінця.

Сирін зробила коло над заставою, тоді повернулась до нас. Її тінь пройшла по мосту, тоді зникла в глибинах мурашника. Ми наче злились з машиною. Стали її частиною. Але варто Сирін було спуститись трішки нижче і наше жалюгідне маскування зовсім зникло б.

- Який там калібр? — Вавилон кивнув на кулемет.
- Дванадцять і сім, — зі знанням справи відповіла Гера. — Але ці дурні, — показала на нас з Ігорем, — переплутали ящики.

Ми з Ігорем переглянулись. Ми ж перевіряли...

- І крім набоїв взяли комплекти до Рейдера.

Вавилон глянув на нас, як на ідіотів, але ідіоти зробили більше, ніж він міг уявити. Рейдерами можна нищити будинки. Вони стріляли будь-чим, будь в кого...

Так писали в книжках, бо їх повинні були списати. Думаю, мисливці пішли на це більше з тієї причини, що рейдери швидко виходили з ладу. Дивна ціна за могутність.

Валерій штурхнув мене вбік. Я повернувся і поглянув, куди він показує. На міст вибралась чорна тінь. Поволі, безшумно перебираючи лапами, повзла до нас. Вавилон тихо видихнув і вилаявся одними губами.

Над нами закричала сирін. А до нас повзла химера.

- Поволі відступаємо геть, — прошепотів Вавилон. — І щоб без шуму...

З іншого боку мосту до нас повзла ще одна химера. Шлях був відрізаний.

- Запасний план є? — запитав у Вавилона.
- Гера, зніми одну з химер. По можливості, зніми й іншу. Валерію, заведи цю кляту машину! Оресте, ти прикриваєш Валерія. Ігор, за кулемет! Не підпускай до нас сирін! Коли летітиме до нас, цілься їй в клюв. Валерію, лишень заведеш машину, лети вперед і не чекай нікого. Я зберу рейдерів і рознесу ту потороч!

Гера зняла снайперську гвинтівку, розклала її. Передала мені грозу. Ми обережно відчинили двері. Спустив бокове скло і виставив автомат, знайшовши химеру в приціл. Ігор з Вавилоном застрибнули в кузов. Химери на мить причаїлись, припали до моста, передчуваючи, як ми сполошились. Сирін повернула кудись на схід. Ще трішки й вона полетить геть...