Цілився в одного з близнюків. Але один з упирів вчасно закрив свого хазяїна. Рефлекторно я вистрілив ще двічі. Упир взяв на себе і ті кулі. І впав на холодний бетон.
Зірвався з місця і побіг. Треба вирватись з кола, щоб не напали з-за спини...
Інший упир схопив мене кігтями за плечі та кинув наче м'яч. Мене відірвало від землі і я полетів у невідомому напрямку. Боляче вдарився спиною об кут стіни, так що аж розкрутило в повітрі. Меч і револьвер вилетіли з рук.
Вкотре врятував бронежилет і мисливські рефлекси. Я не став підійматися на дві ноги. Миттю схопив меч і револьвер, відстрибнув і покотився по землі, уникнувши ще однієї атаки. А тоді аж встав і рубанув упиря по ногах. Потвора беззвучно завила. Миттю приклав револьвер йому до вуха і вистрілив. Мене вкрило кров'ю, мізками та рештками черепа. Витер рот рукавом і виплюнув з рота кров (сподіваюсь, що то таки була кров упиря). Дві кулі в револьвері, якраз досить.
- Ну, виродки?! — повернувся лицем до них. — Хто наступний?!
Близнюки переглянулись. Незмінні посмішки не сходили з облич. Може вони б хотіли щось мені сказати, але не могли. Німі, а імунітет захищав мене від телепатичних контактів.
Мені ставало жарко. Гнів переповнював мене. А страх лише додавав гостроти. Відчай перетворився у ненависть. Більше жодне почуття не могло змінити цей стан. Я збирався убивати.
Упир накинувся мені на спину. Я не чекав, що їх буде більш як двоє. Мене повело вперед і поклало на одне коліно. Його ікла вп'ялись в плече. П'ята куля вилетіла з револьвера. Знову вмився мізками того. Упир обм'як. Його тіло гепнулось позаду. Піднявся. На рану я не зважав. Знав, що не глибоко. Ще би трішки вище і зачепив би сонну артерію. А так, минулось.
Близнюки й далі стояли непорушно. Я рушив до них. З боку воріт на третю червону почувся гул та тріск. Ворота відчинялись. Вони розступились в боки та з-за їхньої спини я побачив ще двох упирів. На щастя, не ганрел. Вони неслись до мене на чотирьох, хоча було видно, що руки їм лише заважають. Перший стрибнув...
Остання куля точно в голову відправила його вниз. Я відійшов і він пролетів попри мене. Інший теж стрибнув. Я рубанув мечем згори до низу, прибивши його до землі. Тепер лише близнюки та за Цепеш за ними.
Дістатись до них не вдалось. З воріт вибігали все нові упирі. Розкрив барабан, висипавши гільзи на землю. Миттю вставив нові набої.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Стрімер
FantasyВ сучасному світі чари, монстри та технології гармонійно вплітаються між собою. Перевертні, вампіри, демони та люди живуть в стані війни іноді вбиваючи одне одного. Проте мирний договір між расами, названий Великою Рівновагою не порушується незважаю...