Аніка прийшла на диво швидко. Ми сиділи позаду прилавку Наґу на коробках і пили чай. Нахім розпинався, про способи приготування. В культурі джинів є ціла ніша відведена чаюванню. Джини, виявляється, не пригощають аби кого. Це в них харам. Ти випив з джином — ти гість. Ти в безпеці. Жаль Євгена Павловича не було поряд. Він би зрадів від такої кількості інформації. Але йому ніколи. Він зайнятий видаванням книги. Редактори пропагували йому успіх. Я ж скептично всміхався. Ще б хтось зараз читав...
- Ти впевнений, Оресте? — спитав Ігор, оцінюючи Аніку поглядом. — Може все ж самотужки?
Я не відповів. Піднявся, підійшов до неї. Вона сором'язливо всміхнулась. Я всміхнувся у відповідь. В грудях чомусь стало тепло.
- Ти зможеш нам допомогти? Це може бути небезпечно...
- Ти врятував мені життя, Оресте, — Аніка зарум'янилась, але погляду не відвела.
Ми з Ігорем переглянулись і одночасно знизали плечами. Попередили її? Попередили. Час в дорогу.
- Може купиш щось на дорогу, Оресте? — запитав джин.
Я зупинився. Кивнув Ігорю з Анікою, щоб йшли вперед. Повернувся до джина.
- Знаєш що, Наґу? Куплю. Навіть знаю, що саме.
- Я весь увага.
- Продай мені обріз і ті саморобні набої. А краще два. Віддам один Ігорю.
- Ти ж розумієш, як вони діють?
Я розумів. Дріб був специфічний. Кожна маленька кулька мала спечифічну різьбу, що закручувала її в тілі так, що не вгадаєш — де вона вийде. Якби тоді я вистрілив таким зарядом у фалмера, нога не була б травмована. А фалмера було б не впізнати. Жорстока зброя, навіть мисливці двічі думали, чи брати такі набої.
- О, так! — з насолодою протягнув, смакуючи звук власних слів. — Ще й як розумію. Візьму по більше.
Наґу дивно глянув на мене. Але не сказав ні слова. Мовчки дістав два обріза. І дві коробки патронів. Я потягнувся до них, але джин раптом перехопив мою руку.
- Та дівчина, Аніка, вірно? — запитав, уважно дивлячись мені в очі.
- Вірно, — я не відводив погляду.
- Не дай їй постраждати. Чуєш мене, Оресте Лютий? Вона готова піти на ризик заради тебе!
- Вона мій боржник. Проведе нас всередину і нехай іде, куди схоче.
- Роззуй очі, Оресте.
- Я не розумію тебе, Наґу.
- Значить запам'ятовуй так, без розуміння. Бережи її, щоб не сталось. Інакше це буде остання твоя купівля в джинів.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Стрімер
FantasyВ сучасному світі чари, монстри та технології гармонійно вплітаються між собою. Перевертні, вампіри, демони та люди живуть в стані війни іноді вбиваючи одне одного. Проте мирний договір між расами, названий Великою Рівновагою не порушується незважаю...
