Розділ 180.

167 12 0
                                    

Серце калатало, що хтось міг почути. Це не шмаркачі Пророка, не зверхні шабашівці. Це навіть не варги. Мої вбивці рухались рядами один за одним, прочісуючи кожний кут. Скільки ще з них могли мати здібності інквізиторів? Я не знав. Але розумів, що діятимуть вони обережніше.

Кільце зімкнулось. Втекти я не міг. З одного боку червона зона, з іншого друга сіра. Позаду Арсен в джаґернауті. До З1 я просто не добіжу.

Рацію довелось вимкнути. Я й так їх чув. Викотився. Лезо меча тримав у тіні, щоб випадково не блиснуло. План простий: потрібно пробитись в той бік, де їх найменше. Де кільце не таке щільне.

Дивно, що Арсен Гнів погодився працювати з різниками. Принциповість варгів дала тріщину?

- Ні, Оресте, — сказав собі. — То в нього хитрий план. В усіх навколо, окрім мене, є хитрий план. Кожний хитріше попередника.

Почати необхідно з людей. Від куль ухилитись не вийде, а з упирем можна буде справитись.

Перевірив набої в револьвері. Всі експансивні, для чудовиськ. Переповз під одним з рядів. Поряд лежало мертве тіло. Трохи далі, біля інших рядів, ще два обгорілих. Не вдивлявся, люди то чи ні. Хто з нас тут зараз не монстр?

Першого різника застав зненацька. Вискочив з торговельного ряду, збоку від нього. Удар грому заглушив мої кроки. Він повернувся, коли побачив мою тінь. Але було пізно.

Відвів дуло автомата лезом вбік, щоб не зловити кулю. Руків'ям меча вдарив того в кадик. Він кахикнув, зігнувся, відійшовши на крок.

Розмахнувся, ударив по дузі мечем по шиї. Цівка крові продовжила рух меча.

- Хтось його бачить?
- Мінус.
- Мінус.

Різник впав на спину в марних спробах зупинити кровотечу руками. Вистрілити він не встиг.

За кілька рядів від мене, інфант випустив з рук хвилю вогню. Від нього тікав силует, але йому тоді пощастило менше. Полум'я охопило втікача і той з вереском впав на землю. Заховався, щоб світло вогню не видало мене.

- Хто?
- Я. То був випадковий свідок.

Я підкрався позаду. Йшов тихо, молячись, щоб інфант не обернувся. Проте він обернувся.

- Він тут! — заволав інфант.

Я замахнувся мечем. Він простягнув руки, збираючись спалити мене. Сталь виявилась швидшою. Я зніс йому пів лиця. Інфант миттю спалахнув синім полум'ям. Я затулив обличчя руками, але він згас так само швидко. Тіло перетворилось на попіл.

СтрімерWhere stories live. Discover now