Стрімер

Розділ 183.

Валерій не підіймав слухавки. В соцмережах його не було кілька годин.

- Ні, Оресте, сьогодні жодних акцій не планувалось...
Це була вже четверта відповідь від людей, котрі допомагали Валерію організовувати його акції по вшануванню Гери.

Лука скинув адресу. Придивився, глянув на карті. Різники засіли в одному з будинків між З1 та З2. Я не знав, що там.

- Оресте!

Василь Грім чекав через дорогу. Лиса голова відблискувала від світла ліхтаря. На ньому армійські хакі та біла майка, на котру він одягнув бронежилет. Біля нього лежала чорна спортивна сумка.

- Де ваші люди? — запитав, перейшовши дорогу.
- Це складна ситуація, — ухилився від відповіді.
- Складна?
- Я не знаю, що станеться вночі. Витягувати когось з мисливців теж не буду, бо то не наші обов'язки...
- Захист людей не ваші обов'язки?! — закипів.
- Від чудовиськ. Ми не воюємо проти людей. Не сперечайся! Бери торбу і погнали!

Сумка була важка. Я підхопив її на плече. Показав Василю локацію.

- Там зараз йде капітальний ремонт. То мав бути сімейний гуртожиток для мисливців, — подумавши відповів. — Я вибивав це житло кілька років. От холера!

Він повернув у пустий провулок. Вчасно, бо на вулицю виходили люди. Всім було цікаво, що відбувається на першій сірій. Невже знову війна?

- Нумо домовмось, — на ходу сказав Василь. — Формально, ми порушуємо закон. Тому нас там не було. Я командував на стіні, а ти сидів у кабінеті, виконуючи паперову роботу. Зніми всю мисливську символіку, котру маєш.
- Бандити не поділили щось між собою? — глузливо скривився.
- Це будуть розбиратись інквізитори. Якщо в них буде на те час. І запам'ятай — ніяких свідків...

В горлі аж пересохло. Не так давно різники вбивали всіх на ринку. Я все ще чув ті благання. Вони їх не почули. Тепер Грім вимагав те саме.

Ми наближались, проходячи між темними вузькими переходами Зе1. Така була ціна дружби. Чи зробив би Валерій для мене те саме? Вірю, що так. Але чому погодився Грім...

- Ти мисливець і син мого кращого друга, — він ніби читав мої думки. — Брат Валерія загинув при виконанні обов'язків. Для мене це щось та й означає. В нас багато протиріч, але мисливці Еліоса моя сім'я. А сім'ю в біді не залишаємо.
- Дякую, — тихо сказав.