Стрімер

Розділ 112.

Мама, була в подруг. Батько тепер пропадав до вечора на роботі. Приходив лише на обід. Тож, скориставшись цим, я вимкнув усе, що могло дзвонити, писати, чи отримувати сповіщення.

Спав я до ночі. І після того теж не стало легше. Сили так і не повернулись. Але далі заснути я не зміг. Вуха стали чутливими до звуків. Серце чомусь сильно калатало. Здавалось, що у двері ось-ось постукають. В голову лізли картини, що монстри в купі з фанатиками Пророка в балахонах лізуть сюди. Відступати немає куди. Та я й не став би...

Підхопився, одягнув штани, витягнув револьвер з кобури й вилетів у коридор. Нікого не було. Батька теж, він сьогодні мирно хропів у себе. Сьогодні його демони передались мені.

Це лише у твоїй голові, — шепотів собі. Не допомагало. За довгі роки такого неспання, батько ставив у коридорі стілець. Сів на нього. Револьвер поставив собі на коліна, дулом до вхідних дверей. Це лише у твоїй голові. Зберись, мисливцю!

Сон не йшов довго. Серце калатало вже повільніше. Проте тривога наростала. Що, як дійсно прийдуть по мене? Та, ні — заспокоював себе. Вони ж не знають, де я живу. Та й не будуть вони лізти по мене. Навіщо? Я не помітив, коли заснув вдруге. Коли врешті розплющив очі, вже світало. Спина дико боліла від сну в незручній позиції. Нога затекла. Тихо лаючись собі під ніс, поволі поплентався до себе. Скоро знову потрібно йти.

Через дві години я почувався не таким втомленим. Сонце ще було низько. Глянув на годинник. Потрібно йти на тренувальний майданчик до Вавилона. Все, як і домовлялись. Потім зустрітись з Валерієм. Треба пошукати в інтернеті, що це за акція така.

Другий раз згадав я про це, вже вийшовши з дому. Так і не поцікавився. Ввімкнув телефон.

Оресте, друже, щось я перегнув учора. Прочитав повідомлення від Валерія. Переглянув ще раз.

А ще Цепеш пропонував ввечері зустрітись в закладі Луки. Ага, розбігся! Гера пропонувала теж саме. Писала, що Арсен скасовував наказ пристрелити мене немов бродячого пса. Він хоче поговорити. Це теж не сьогодні. Відкрив місцеві новини.

Платон Сірий, мер Еліоса, закликав усіх дотримуватись спокою. Не дивно, оскільки далі йшли репортажі з другої сірої. Пророк вибив Лос Камарадос з більш ніж третини території. Варги чавили плутонців. Втрати за ніч перейшли за кілька десятків з обох сторін. Новини збоку монстрів писали теж саме. Правда в них камарадоси перекрили варгам коридор на першу сіру зону. А плутонці перетворили на упирів кілька фанатиків Пророка. Кожний хвалив своїх, зменшуючи здобутки ворога. Збігались вони лише в одному: кілька десятків загиблих з обох сторін.