Стрімер

Розділ 75.

Для чіткішого розуміння, я поясню роль та обов'язки різних правохоронних органів Еліосу. Я мав би зробити це раніше, проте до цього моменту це не мало б змісту. Та й скільки ще я не пояснив, зайнятий перегонами з Рейджем...

Внутрішня безпека Еліосу належить кільком охоронним компаніям. Крім трьох очевидних зелених зон, територія окремо поділена і для них. Кілька вулиць першої та кілька другої. Тому десь безпечніше, десь ні. Звісно є кілька обмовок. Біля кордону безпечно лише для своїх, місцевих.
Туристам поодинці краще там не бувати. Люди там дружні, але лише між собою. Доброта має ліміт.

На стіні патрулють мисливці. Найбільш каторгова робота, але і спитайть за неї найбільше. Перша лінія оборони. З мисливцями все не так зрозуміло, як з рештою. Тож я поясню.

П'ятдесят років тому все виглядало, наче два материки зіштовхнулись і повилазили нові гори з застиглої магми. Тільки ось нічого такого не сталось. Просто звідусіль почали перти чудовиська. Для них ми були такі ж незвані гості, як і вони до нас. І почалась бійня.

Армії старої цивілізації несли жахливі втрати, оскільки до такого ворога їх не готував ніхто. Не стало країн. Лише ті, хто вцілів, створили свої групи. Кілька людей мало властивості протвитись гіпнозам і оманам суккубів та вампірів. З їнього біоматеріалу вчені і зкумекали, що робити. Мутація перестала бути міфом, але й легендарних відтінків не набула. Примусова вакцинація всіх солдат, жінок і дітей. В когось не прижилось, хтось помер. А хтось зміг виправдати очікування. Генна інженерія на голці шприца. Хто зміг дожити до можливості передати свої сперматозоїди біологічно здоровій жінці — запустив нове покоління. А ті, ще одне.

Тобто діти вакцинованих солдат вже народжувались з вродженим набором ген та імунітету. Звідти й пішло — спадкові мисливці. Війна не тривала всі п'ятдесят років, тож я не застав її. Точніше, застав, проте в силу юного віку, я її не пам'ятаю. Лише люди, як мій батько, дядько Василь та Євген Павлович. Звідси й пішов орден мисливців. Окрема каста всередині касти, куди вхід лише для носія мисливського ГМО. Входу для сторонніх немає.

З припиненням активного вогню запрацювали інституції на зразок університету Ван Хельсінга. Борців з чудовиськами почали клепати масово. Випускників чекала служба на сірих зонах або на стіні. Мисливці не втручались в політичне життя людей. Роль ордену всередині мисливців проста: вони несли службу в найгарячіших місцях Еліосу. В теорії.

Тобто, є муніципальні варти з найманих охоронних компаній, що контролюють внутрішній порядок зелених зон Еліосу. Є мисливці, котрі вже контролюють безпеку зелених зон від сірих та червоних. В теорії.

На практиці ситуація інша. В силу перемир'я, людям властиво забувати жахи війни. Тридцять, з гаком, років кровопролиття забулись за вдвічі коротший термін. Когось це дивує? Як наслідок: фінансування мисливців різко скорочується. Монстри теж не пасуть задніх, дотримуючись мирних угод. В мисливцях відпадає необхідність. Таких, як мій батько відправляють на пенсії, без почестей і лаврів. Для молодих студентів, як я — мало місць, і мінімальна заробітня плата. Хто розумніший — переходить в охоронні компанії, вчити молодше покоління, оскільки на старт вони пропонували вдвічі більше. Хто ще й спраглий до влади — той Василь Грім.

Чи то орден, чи хитрість змушують його таємно вклинитись в політичну гру Еліосу. Як любить казати батько: в політиці ти або граєш брудно, або програєш. Звідти й ростуть ноги у демонстраціях, жахливих новинах про поодинокі звірства. Біля стіни чомусь з'являються тіла не соціалізованих монстрів. Як результат — мисливці тримаються на плаву. Не здивуюсь, якщо й сам орден допомагає з фінансуванням.

Їх я теж можу зрозуміти. Розпустити мисливців — значить дати чудовиськам привід плюнути на всі мирні договори і влаштувати в Еліосі геноцидальну різню. Випадок з Рагнароком тому доказ, коли вампіри обернули або винищили майже всіх людей в мегаполісі. Василь Грім це знає, тож всіма силами, всіма правдами і неправдами намагається зберегти останню лінію оборони міста. Влада це теж розуміє, проте люди хочуть миру і спокою, тож доводиться брехати і урізати бюджет. Виборці можуть вибрати й іншу владу. Тим більше, що є відверті (або куплені) політики, що дійсно вірять в мир без мисливців і стіни.

Чому я це розповідаю? Ну, причина, чому я не офіційний мисливець очевидна. Також зрозуміло, як Пророку з натовпом свої послідовників вдалось пройти кордон. В випадку чого Василь Грім просто розведе руками: а що ви хотіли, там ж небезпечно, для того ми і є. А якщо Пророк таки виграє в своєму поході, він скаже: тепер чудовиська будуть мстити.

Чи є ті, хто все це розуміє? Є. Але тут в гру вступають інквізитори.

Про них відомо мало. Точніше, майже невідомо нічого. Знаю лише, що були вони й до мисливців, і, мабуть, до розлому. Обов'язки в них різні: від розслідувань різних масштабів та юрисдикцій, до контр-розвідки. Повноваження в них необмежені. Проте мерія має на них вплив. Єдине відомо точно: бачиш інквізитора — перейди дорогу. В теорії — найманці та мисливці не в їхній юрисдикції, але на практиці — інквізитори запхали носи у все, що відбувається в Еліосі. Така ось політична карта Еліосу, яка дивним чином працює злагоджено.

Видно і паразити в організмі вживаються.