Дрон знімав нас згори аж доки ми не дійшли до потрібного місця. Вавилон йшов попереду, іноді роздивляючись навколо, і роблячи помітки в записнику, не збавляючи темп.
Скориставшись тим, що він зосереджено щось записує, я переповів Валерію події вчорашнього дня. Оператор поводився спокійно, аж поки я не переповів йому (без деталей) ще й події вчорашньої ночі.
- Ти трахнув суккубшу!? — очманів Валерій.
- Тсс, — глянув, чи Вавилон нас не підслуховує. — Я тобі хіба не те саме сказав? Насичений вчора був день.До пророцтва Аніки дійти так і не вдалось.
- Чувак, — прошепотів Валерій. — Я все найцікавіше пропускаю. Такий матеріал могли відзняти. Я про бійню під землею, — додав він поспіхом.
- І ще, вона дещо сказала...
- А щодо Аніки, — перебив мене. — Ви ж не зустрічаєтесь?
- Що?!
- Це буде погано для каналу. Ти ж Орест Лютий — винищувач чудовиськ! Нам в коментарях пишуть: якби всі мисливці були, як ти — ми б без втрат виграли.Чомусь уявив, як це читає Василь Грім і радується, що це не так. А потім перечитує і довго-довго регоче.
- А тут такий сюрприз. Одних чудовиськ знищуєш — інших в ліжко тягнеш. Це може підірвати наші рейтинги.
- Хто б міг подумати? — не став приховувати огиду.Ще тільки це мене не хвилювало.
- Це серйозно! — пошепки наполягав Валерій. — Ти сам бачиш, які зараз часи. Центр другої зеленої зони розділений демонстрантами. Канал Стрімер балансує між цими течіями, зберігаючи підписників і звідти, і звідти. Але це до пори до часу. Скоро одна течія поглине іншу. І нам потрібно бути до цього готовим.
- Будемо шапки змінювати? — криво всміхнувся.
- Так! Треба буде, то й спіднє змінимо! — Валерій жарту не оцінив.
- Ви перестанете там балакати? — гаркнув Вавилон. — Спіднє вони, трясця, змінювати вирішили!
- Ми адаптуємо канал до вимог ринку, — спокійно відповів Валерій.
- Ви вбиваєте монстрів на камеру, ось що! Як ви це приплетете до дурників, котрі за мир, незважаючи ні на що — я не знаю. Чули останні заклики?
- Так, — засміявся Валерій.
- Ні, — одночасно з ним сказав я.
- Щоб був мир — треба просто перестати стріляти, — вишкірився Вавилон. — Ну не йолопи?Реготали тепер вже втрьох. Якби ми "перестали стріляти" п'ятдесят років тому — сьогодні не те, що миру — людства б вже не було. Мир це ілюзія і відтермінування військового конфлікту — вчили колись мисливців.
Тепер ми могли заховатись в тіні дерев. Ліс добряче розрісся з маленького колись болота. Мені стало трішки гаряче від недавніх спогадів. Вавилон по діловому розклався під найближчим деревом. Попросив мене віддати обріз Валерію. Попросив Валерія не стріляти в бік лісу з нього. Валерій ствердно кивнув. Він і так не збирався цього робити. Вавилон розчепив рюкзак і дістав звідти два чорних арбалети.
- Вмієш користуватись?
Я взяв до рук холодний карбон. Легкий, міцний. Провів пальцем по тятиві. Нас колись вчили ще маленькими. Жахіття вампірів — так називали тоді арбалети. Але на регулярному озброєнні в мисливців їх не було. Насправді вмів користуватись так собі, проте на камеру сказати цього я не міг. Я ж, типу, крутий мисливець. Винищувач монстрів. Ох і реготали б мисливці, якби почули.
- Вавилоне, — заговорив Валерій, ввімкнувши камеру. — Чому саме арбалети?
- Все просто, — без тіні незручності відповів мисливець. — Кінематограф створив міф, що глушники на зброї роблять звук тихішим. Ні, не роблять. Його прекрасно чути. Орест це знав, тож першого разу підкрадався до них з мечем. Від арбалета звук буде тихим, шумітиме лише в момент спуску тятиви. Тобто з дальньої відстані, потопленики не дізнаються, що їх вбило. А, якщо нас все ж помітять...Він поплескав по дробовику. Валерій підняв великий палець: знято.
Йшли ми по м'якому моху, обережно прокладаючи собі дорогу. Дерева могли рости як на твердій землі — так і вростати коріннями в глибоке болото. Головне — не переплутати. Чорний дрон полетів над лісом. Вавилон показав спосіб вкладання арбалетного болта. Я спробував. З горем наполовину виходило.
Вавилон йшов першим. Розсудливо зауваживши, що з моєю "дерев'яною" ногою ні швидко, ні тихо йти не вийде — він пішов наперед.
Болотяників було мало. Тобто, вони були, але не так, як попереднього разу. Першого Вавилон прибив арбалетним болтом до дерева. Точно прострелив очне яблуко, і тіло повисло, прибите до кори.
- Цілься в м'які частини! — говорив той. — Проб'єш і грудну клітину, і лобну кістку, але можеш зламати стріли, коли витягуватимеш. Запасних не дам, бо вони не дешеві.
Я ствердно кивнув. Вавилон вчив кращих мисливців, про його знання ходили легенди. Дурниць він не говорить. Іноді я задумувався: а що, як нацькувати колишнього наставника на Пророка? Але раз сам Ілай Третій не справився...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Стрімер
FantasyВ сучасному світі чари, монстри та технології гармонійно вплітаються між собою. Перевертні, вампіри, демони та люди живуть в стані війни іноді вбиваючи одне одного. Проте мирний договір між расами, названий Великою Рівновагою не порушується незважаю...